1. Такий, що не піддавався молотьбі; не обмолочений (про зерно, колосся тощо).
2. Уживається як складова частина ботанічних назв деяких рослин, що мають тверді, важко відокремлювані насінини або плоди (наприклад, немолочений горох).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не піддавався молотьбі; не обмолочений (про зерно, колосся тощо).
2. Уживається як складова частина ботанічних назв деяких рослин, що мають тверді, важко відокремлювані насінини або плоди (наприклад, немолочений горох).
Приклад 1:
Хліб стояв від десіть років немолочений — там були маєтки! А кілька сума?
— Зеров Микола, “Камена”