неміцність

1. Властивість за значенням прикметника “неміцний“; стан, коли щось є нестійким, невитривалим, не має достатньої сили, міцності або міцної основи.

2. Слабкість, кволість, неміч організму або його частин; недостаток фізичних сил.

3. Переносно: нестійкість, необґрунтованість, слабкість (думки, позиції, аргументації тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |