1. Який не має чогось, позбавлений чогось; бідний, убогий.
2. У граматиці: дієприкметник теперішнього часу від дієслова «мати» у значенні володіння, що вживається як прикметник або складова частина складного присудка.
немаючий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |