немаючий
[nɛmɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не має чогось, позбавлений чогось; бідний, убогий.
-
У граматиці: дієприкметник теперішнього часу від дієслова «мати» у значенні володіння, що вживається як прикметник або складова частина складного присудка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. немаючий, р. немаючого, д. немаючому, з. немаючого, о. немаючим, м. немаючім