1. (про мовні одиниці) Такий, що є основним, нейтральним членом опозиції, не має додаткового формального показника (маркера) та виражає загальне, неспеціалізоване значення (наприклад, називний відмінок як немаркований проти орудного).
2. (у лінгвістиці) Такий, що не виділений акцентно або інтонаційно, не несе фразового наголосу.