нелокальність

1. (у фізиці, квантовій механіці) Властивість квантових систем, при якій стан або вплив однієї частинки миттєво корелюється зі станом іншої, навіть якщо вони розділені великою відстанню, що суперечить класичним уявленням про локальність та причинність.

2. (у математиці, теорії систем) Властивість об’єкта або процесу, коли його поведінка або характеристики в одній точці суттєво залежать від стану в усіх інших точках системи, тобто не можуть бути описані лише локальними даними.

3. (у програмуванні та комп’ютерних науках) Характеристика алгоритмів або доступів до даних, при якій операції виконуються не над сусідніми елементами пам’яті, що може призводити до зниження продуктивності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |