нелегітимність

Властивість або стан того, що не є легітимним; відсутність легітимності, тобто юридичної чи моральної правомірності, визнання законності та суспільного довір’я.

У політичному та правовому контексті — незаконність, неправомірність влади, органу, рішення чи дії, що суперечить установленим нормам, процедурам або не має підтримки та згоди тих, на кого поширюється.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |