Значення
-
Властивість або стан того, що не є легітимним; відсутність легітимності, тобто юридичної чи моральної правомірності, визнання законності та суспільного довір’я.
-
У політичному та правовому контексті — незаконність, неправомірність влади, органу, рішення чи дії, що суперечить установленим нормам, процедурам або не має підтримки та згоди тих, на кого поширюється.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нелегітимність, р. нелегітимності, д. нелегітимності, з. нелегітимність, о. нелегітимністю, м. нелегітимності, к. нелегітимносте