Некросадизм — власна назва художнього руху в українському мистецтві 1910-х років, заснованого поетом та художником Михайлем Семенком, який проголошував відмову від традиційних форм і сюжетів на користь урбаністичної, технологічної та часто іронічно-гротескної естетики, що оспівує рух, динаміку сучасного міста та машин.
Некросадизм — літературно-мистецька течія в межах українського футуризму, основним принципом якої було “садіння на кол” (від чого й походить назва) застарілих канонів, класичних форм і сентиментальних тем у мистецтві, утвердження нової “машинної” краси та поезії великого міста.