Значення
-
Стан або якість монарха, який не пройшов офіційної церемонії коронації, хоча має законні права на престол; відсутність королівської корони як символу легалізації влади.
-
(Переносне значення) Стан, коли особа чи явище, що вважаються найвищими, найкращими у своїй сфері, не мають офіційного визнання, титулу чи формального статусу; безкоролів’я у певній галузі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. некоронованість, р. некоронованості, д. некоронованості, з. некоронованість, о. некоронованістю, м. некоронованості, к. некоронованосте