Значення
-
Властивість або стан, що характеризується відсутністю або значним обмеженням здатності до спілкування, емоційного та соціального контакту з іншими людьми, часто як симптом певних психічних або неврологічних розладів.
-
У техніці та технологіях — властивість пристрою, системи або методу, що передбачає відсутність необхідності прямого фізичного контакту для взаємодії або передачі даних (наприклад, безконтактна картка, зчитувач).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неконтактність, р. неконтактності, д. неконтактності, з. неконтактність, о. неконтактністю, м. неконтактності, к. неконтактносте