Властивість або стан, коли щось (закон, акт, дія, рішення) суперечить нормам та принципам конституції держави, не відповідає їй.
неконституційність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан, коли щось (закон, акт, дія, рішення) суперечить нормам та принципам конституції держави, не відповідає їй.
Відсутні