Значення
-
Властивість або стан, за якого відсутня єдність, цілісність, внутрішня зв’язність; розрізненість, незгуртованість (найчастіше стосовно групи, організації, суспільства або структури).
-
У фінансовій та економічній термінології — стан, коли дані, звітність або показники представлені окремо, без об’єднання в єдину цілісну систему (наприклад, неконсолідованість фінансової звітності холдингу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неконсолідованість, р. неконсолідованості, д. неконсолідованості, з. неконсолідованість, о. неконсолідованістю, м. неконсолідованості, к. неконсолідованосте