некондиційність

Значення

1. Властивість або стан товару, продукції, сировини тощо, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, технічним умовам або договірним вимогам щодо якості, сорту, розміру, ступеня готовності, зовнішнього вигляду чи інших параметрів.

2. У медицині — стан організму, його систем або окремих органів, що характеризується недостатністю функціональних резервів, зниженою працездатністю та підвищеною схильністю до захворювань, часто використовується у контексті оцінки придатності до військової служби або важкої фізичної праці.

Правопис та відмінювання