Значення
-
Властивість математичних операцій або алгебраїчних структур, при якій результат залежить від порядку виконання дій; відсутність комутативності (переставного закону).
-
У фізиці — властивість деяких операторів або величин, добуток яких не є комутативним, що є фундаментальним принципом у квантовій механіці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. некомутативність, р. некомутативності, д. некомутативності, з. некомутативність, о. некомутативністю, м. некомутативності, к. некомутативносте