1. (про випромінювання) Такий, що складається з хвиль, фази коливань яких не узгоджені між собою; некорельований, несинфазний.
2. (перен., про мовлення, думки, текст) Позбавлений логічного зв’язку, послідовності; безладний, незв’язний.
некогерентний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |