некодуючий
[nɛkodujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(у генетиці, молекулярній біології) Такий, що не містить інформації для синтезу білків або пептидів; такий, що не кодує послідовність амінокислот (про ділянку ДНК або РНК).
-
(у програмуванні, інформаційних технологіях) Такий, що не пов’язаний безпосередньо з написанням програмного коду; такий, що не займається кодуванням (про фахівця, інструмент, діяльність тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. некодуючий, р. некодуючого, д. некодуючому, з. некодуючого, о. некодуючим, м. некодуючім