некодованість

Значення

1. Властивість або стан, коли щось не має чітко визначеного коду, формалізованої системи правил або стандартизованого опису, що ускладнює його однозначну інтерпретацію, обробку або передачу.

2. У лінгвістиці та семіотиці — наявність у мові або комунікативній системі елементів (наприклад, значень, відтінків, асоціацій), які не зафіксовані в офіційних кодах, словниках або правилах, а виникають у конкретному контексті чи ситуації спілкування.

3. У інформатиці та теорії зв’язку — характеристика даних або сигналу, які передаються у вихідному, не закодованому для захисту або стиснення вигляді.

Правопис та відмінювання