1. Такий, що не помиляється, не робить помилок; безпомилковий.
2. Який не може помилитися; безсумнівний, певний, точний.
нехибний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Гнатися у званні за прибутками є нехибний знак не спорідненості. Не позбудешся прибутків, якщо буде в тобі царство боже у своїй силі.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: прикментик () |