Нехотя — прислівник, що означає стан або дію, виконану без бажання, неохоче, з примусом або внутрішнім спротивом.
нехотя
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Донька, яка прийшла підтримати мене, казала, що в задніх рядах узагалі ніхто не голосував, лише на очах у начальства треба було якось визначитися, і люди нехотя підносили руку «за» звільнення. Виступали на зборах лише завідувачі редакцій, усі без особливих емоцій вимовляли приблизно той самий завчений текст про мої ідеологічні помилки.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Вiн їй слово нехотя скаже чи не скаже, а вона йому десять; та так i стриже, так i стриже, та вигадує, та докладує, та придирається, що вже Василь нiяким побитом i не вiдчепиться вiд неї. А сердешна ж то Маруся зачепила було Василя, — тепер i сама не рада.
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”
Приклад 3:
Хлопець метнувся по музику, а Зiнько якось нехотя пiшов до крамницi. — Дiвчатка!
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Приклад 4:
— спитавсь нехотя Роман. — Хотiв щось тобi сказати.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Приклад 5:
— сказав Роман, нехотя встаючи. — Я сьогоднi тут у первой раз.
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Частина мови: прислівник () |