Властивість або стан, який є невластивим, незвичним для когось або чогось; відсутність характерних, типових ознак.
нехарактерність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан, який є невластивим, незвичним для когось або чогось; відсутність характерних, типових ознак.
Відсутні