некессітас

[nɛkɛssitɑs] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. У римському праві — позовна вимога, що виникає з договору позики (mutuum) та зобов’язує позичальника повернути позикодавцю отриману суму грошей або кількість замінних речей.

  2. У цивільному праві — загальна назва зобов’язань, що виникають із різних підстав (договору, заподіяння шкоди тощо), але найчастіше — саме зобов’язання повернути отримане в борг.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. некессітас, р. некессітаса, д. некессітасові, з. некессітаса, о. некессітасом, м. некессітасі, к. некессітасе

Більше записів