некерованість

1. Властивість або стан того, що не піддається керуванню, регулюванню або контролю; відсутність можливості керувати кимось або чимось.

2. У техніці, електроніці — стан пристрою, механізму або системи, при якому втрачено можливість керування ними, регулювання їх роботи.

3. Переносно — про втрату самоконтролю, здатності стримувати свої емоції, вчинки або про ситуацію, що вийшла з-під контролю.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |