Древослів

Словник Української Мови

некараний

Буква

1. Такий, що не зазнав кари, покарання за вчинене; безкарний.

2. Який залишається без покарання, безкарний (про діяння, злочин тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів