неізольований
[nɛizolʲoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не відокремлений від інших об’єктів, явищ або впливів; перебуває у зв’язку, контакті або сукупності з чимось.
-
У техніці та електротехніці: такий, що не захищений ізоляційним матеріалом, а отже, може проводити струм або контактувати з навколишнім середовищем.
-
У лінгвістиці: такий, що не є ізольованим (про мовну одиницю, напр. звук або морфему), тобто перебуває в оточенні інших елементів мови, що впливають на його вияв.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неізольований, р. неізольованого, д. неізольованому, з. неізольованого, о. неізольованим, м. неізольованім