неіснуючий
[nɛisnujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не має реального буття, не присутній у дійсності; вигаданий, міфічний.
-
Такий, що не існує як окремий, самостійний об’єкт або явище; не сформований, не створений.
-
У логіці та філософії: такий, що не має об’єктивного існування поза свідомістю або поза певним контекстом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неіснуючий, р. неіснуючого, д. неіснуючому, з. неіснуючого, о. неіснуючим, м. неіснуючім