Значення
-
Властивість об’єкта (наприклад, математичної функції, операції або системи), яка полягає в неможливості його інвертування, тобто виконання зворотної (оберненої) дії або знаходження оберненого елемента.
-
У математиці та інформатиці — характеристика функції або перетворення, для якого не існує оберненого алгоритму або процесу, що дозволяє однозначно відновити вхідні дані з результату.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неінвертувальність, р. неінвертувальності, д. неінвертувальності, з. неінвертувальність, о. неінвертувальністю, м. неінвертувальності, к. неінвертувальносте