Значення
-
Властивість об’єкта (електричного кола, елемента), що характеризує його здатність протидіяти змінам магнітного потоку та накопичувати енергію в магнітному полі; величина, обернена індуктивності.
-
У логіці та теорії визначення — властивість поняття, множини або визначення, що не піддається обґрунтуванню методом математичної індукції або не може бути виведене з базових випадків через індуктивний принцип.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неіндуктивність, р. неіндуктивності, д. неіндуктивності, з. неіндуктивність, о. неіндуктивністю, м. неіндуктивності, к. неіндуктивносте