неіндукований
[nɛindukoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(у фізиці, хімії) Такий, що не викликаний зовнішнім впливом, не спровокований наведенням; що існує або відбувається самовільно, без застосування індукції.
-
(у біології, медицині) Такий, що не спричинений штучним чином; що виникає без втручання зовнішніх факторів, наприклад, стосовно ферментів, імунної відповіді тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неіндукований, р. неіндукованого, д. неіндукованому, з. неіндукованого, о. неіндукованим, м. неіндукованім