Негус, -а, чол. Титул монарха (імператора) Ефіопії (Абіссінії) до 1975 року; особа, що мала цей титул.
негус
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
По-друге, через дев’ять місяців після його візиту в цариці Савської народився син, від якого вели свій родовід ефіопські імператори-негуси (останній негус Хайде Саласе І вважався 225-м нащадком сина Соломона та цариці Савської). Біблія, тішачи національне самолюбство євреїв, зображує Соломона найбагатшим і наймудрішим зі смертних: «І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрості.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |