Який не створює сильного шуму, звучить тихо, ледь чутно; протилежне гучний.
негучний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Наливайко, Жбур, Шийка і Конашевич миттєво, як птахи, кинули голови на той негучний і все-таки чутний шерех: з печери просто на них до кошми вибіг чорнявий, років п’яти-шести, давно не стрижений хлопчик. Він міг би бути голою дитиною первісних батьків кам’яного віку, якби не полотняні штанці.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикментик () |