Властивість за значенням неговіркий; схильність мовчати, небажання або невміння багато говорити; мовчазність, небалакучість.
неговіркість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням неговіркий; схильність мовчати, небажання або невміння багато говорити; мовчазність, небалакучість.
Відсутні