Негомінкий, -а, -е. Який не створює гомону, не справляє шуму; тихий, безгомінний.
негомінкий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Негомінкий, -а, -е. Який не створює гомону, не справляє шуму; тихий, безгомінний.
Відсутні