Негнійний, -а, -е. Який не піддається гниттю, не загниває; стійкий до процесів розкладу. Переважно вживається як термін у ботаніці, медицині та матеріалознавстві для позначення об’єктів, тканин або речовин, що зберігають свою структуру та властивості в умовах підвищеної вологості чи біологічного впливу.
негнійний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |