НЕГЛА́ДКІСТЬ, іменник, жіночий рід, абстрактний іменник. Властивість або стан за значенням негладкий; відсутність гладкості, рівності, однорідності поверхні або лінії.
1. Нерівність, шорсткість, наявність виступів, заглибин або інших відхилень від рівної поверхні (про матеріали, дороги, шкіру тощо). Негладкість стіни після штукатурки вимагала додаткового шліфування.
2. переносне. Відсутність плавності, легкості, безперешкодності в перебігу чого-небудь; незлагодженість, наявність труднощів або ускладнень (у стосунках, процесах, викладі думок). У переговорах відчувалася певна негладкість, що заважала досягненню компромісу.