негідник

1. Людина, яка своїми вчинками, поведінкою або моральними якостями викликає осуд, зневагу; підла, безчесна особа.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Я — Спарафучіле, найманий вбивця, — відповідав негідник, стікаючи густою чорною кров’ю. — Мене знає вся Венеція.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |