1. Стос. до негатора, заперечувача; який заперечує, відкидає що-небудь.
2. У правознавстві — який має на меті заперечення, спростування чогось; спрямований на захист від пред’явленого позову шляхом заперечення його підстав (про позов).
Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до негатора, заперечувача; який заперечує, відкидає що-небудь.
2. У правознавстві — який має на меті заперечення, спростування чогось; спрямований на захист від пред’явленого позову шляхом заперечення його підстав (про позов).
Відсутні