1. Який не відзначається красою, приємністю для зору; позбавлений привабливості, некрасивий.
2. Який викликає несхвалення, осуд; негожий, поганий (про вчинок, поведінку, рису характеру тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який не відзначається красою, приємністю для зору; позбавлений привабливості, некрасивий.
2. Який викликає несхвалення, осуд; негожий, поганий (про вчинок, поведінку, рису характеру тощо).
Приклад 1:
Володимир, сильно негарний на обличчя, злісно подививсь на вродливого Аполлона та цим разом змовчав, нічого вже не сказав. Він бачив, що оця його інсинуація впала не на сприятливий ґрунт і не пустить заживка.
— Тютюнник Григорій, “Вир”