1. Позбавлений гармонії, злагодженості, узгодженості частин; незлагоджений, дисгармонійний.
2. Який не відповідає законам гармонії, порушує її; неблагозвучний (про звуки, музику).
Словник Української Мови
Буква
1. Позбавлений гармонії, злагодженості, узгодженості частин; незлагоджений, дисгармонійний.
2. Який не відповідає законам гармонії, порушує її; неблагозвучний (про звуки, музику).
Відсутні