неформальний

1. Який не має офіційного, службового чи установленого характеру; вільний, поза усталеними правилами та формальностями.

2. Який стосується особистих, а не ділових стосунків; дружній.

3. У мовознавстві: такий, що належить до розмовного, побутового стилю мови, не є строго нормованим.

Приклади вживання

Приклад 1:
Власне, в його особі ми мали потужний неформальний інститут культурних зв’язків, науково-практичний координаційний центр перекладацької діяльности, значення якого в історії української культури нашого століття важко переоцінити. Нещодавно мені до рук трапив надзвичайно цінний епістолярний масив: листи до чеської україністки Зіни Ґеник-Березовської з України від її колег, переважно шістдесятників.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
Основні передумови теорії «Z»: – у мотивах людей поєднуються біологічні і соціальні потреби; – людина – основа будь-якого колективу, і тільки він забезпечує успіх підприємства; – існує індивідуальна відповідальність за результати праці; – неформальний контроль результатів праці; – люди надають перевагу роботі в групі та прийняттю групових рішень; – на підприємстві здійснюється постійна ротація кадрів; – поступова службова кар’єра. Теорія «Z» являє собою опис відповідного організаційного типу і розглядає питання, як управляти людиною і мотивувати її працю.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: прикментик () |