Властивість звуків мови, які не виконують смислорозрізнювальної (фонематичної) функції, тобто не слугують для розрізнення значень слів або морфем.
У фонетиці — стан або якість звукових елементів (варіантів, відтінків), що належать до однієї фонеми і не є самостійними фонемами в мовній системі.