Значення
-
Властивість звуків мови, які не виконують смислорозрізнювальної (фонематичної) функції, тобто не слугують для розрізнення значень слів або морфем.
-
У фонетиці — стан або якість звукових елементів (варіантів, відтінків), що належать до однієї фонеми і не є самостійними фонемами в мовній системі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нефонематичність, р. нефонематичності, д. нефонематичності, з. нефонематичність, о. нефонематичністю, м. нефонематичності, к. нефонематичносте