нефела

1. (у давньогрецькій міфології) одна з нереїд, персоніфікація хмари, дочка Океана і Тетії, кохана Зевса, від якого народила Діону.

2. (у природничих науках, рідко) хмара, хмарність; вживається переважно у складних наукових термінах (наприклад, нефелометрія — вимірювання хмарності).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |