Значення
-
Поздовжня частина храму (базиліки або хрестово-купольної споруди), обмежена з одного або з обох боків рядом колон або стовпів, що підтримують стіни або склепіння.
-
У широкому розумінні — будь-який подібний великий внутрішній простір, виділений у будівлі (наприклад, у залі залізничного вокзалу, бібліотеки тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неф, р. нефа, д. нефові, з. неф, о. нефом, м. нефі, к. нефе
Походження слова (Етимологія)
Слово «неф» походить з французької мови, де «nef» означало «корабель» або «судно». У давніх християнських храмах центральна частина приміщення, відокремлена рядами колон, нагадувала перевернутий корабель, тому її почали називати нефом. Французьке слово, у свою чергу, походить від латинського «navis» (знахідний відмінок «navem»), що означає «корабель». Таким чином, неф — це витягнуте приміщення або частина храму, обмежена колонами чи стовпами.