неемоційність

Властивість або стан відсутності емоційних проявів; стриманість, байдужість у висловлюваннях, поведінці чи реакціях.

У психології — характеристика особистості, що полягає у зниженій здатності до переживання та вираження емоцій, афективна сплощеність.

Приклади вживання

Приклад 1:
У сучасному світі байдужість часто розуміється як неемоційність відчуження. Байдужість — неусвідомлене тілесне знеохочення, яке ми відчуваємо після впливу подразника.
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”

Частина мови: іменник (однина) |