1. Нешвидко, повільно, із затримками або перешкодами в русі, розвитку, виконанні чогось.
2. Незлагоджено, без єдності дій, взаєморозуміння або спільних зусиль; розрізнено.
Словник Української Мови
Буква
1. Нешвидко, повільно, із затримками або перешкодами в русі, розвитку, виконанні чогось.
2. Незлагоджено, без єдності дій, взаєморозуміння або спільних зусиль; розрізнено.
Приклад 1:
І з кожним махновцем я мовчки підходив до стінки, покірно ставав навколішки, і… злісно й недружно гавкали рушниці, і ті звуки впивалися кулями в моє тіло… Я стояв і дивився… Мені було солодко, і я не знаю, чи плакати, чи сміятися хотілося мені… Я стояв. Старшини ходили й добивали в голову… і хто був недобитий козаками, тільки здригав, коли куля старшини розбивала його останні надії… Останній, літній уже, в одязі німецького бранника, коли роздягався, тільки сказав; — Я сам был три года в плену у немцев… Його зразу не застрелили.
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”