НЕДОЗІ́Р, іменник чоловічого роду, неістота.
1. Відсутність належного нагляду, контролю або догляду за ким-, чим-небудь; недогляд. Через недозір батьків дитина загубилася в натовпі.
2. заст. Те саме, що недоба́чення; вада зору, що полягає в недостатній здатності бачити; короткозорість або далекозорість. Він страждав на недозір і носив окуляри.