недоїмка

НЕДОЇМКА, и, жін. 1. Сума не сплачених у встановлений строк податків, зборів, обов’язкових платежів або інших фінансових зобов’язань перед державою чи місцевими органами влади; заборгованість за такими платежами.

2. перен., розм. Невиконана частина якої-небудь роботи, недопоставлений товар або недоданий матеріал; нестача, недобір.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |