1. Залишок їжі, недоїдена частина чого-небудь; об’їдок.
2. перен., зневажл. Людина, яка виснажена, знесилена недоїданням; виснажена, змарніла істота.
недоїдок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І всі, хто чим багатий — хто недоїдок червивого яблука, хто об’їджений качан кукурудзи, хто кісточки з сливок — складали на вікно купками, по рядам. Багатші дзьобали виноград, хто з хустини, хто з кашкета, і об’ївши грону, або складали переїди до гурту на вікно, або кидали через голову.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |