1. Відчувати недовіру, сумнів щодо кого-, чого-небудь; ставитися з підозрою, не покладатися на когось, щось.
2. Не виявляти довіри, не вважати когось гідним довіри; сумніватися в чиїйсь правдивості, щирості, надійності.
недовіряти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |