1. Стан за значенням недоведений; відсутність достатніх доказів, аргументів для підтвердження чого-небудь.
недоведеність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
1. Стан за значенням недоведений; відсутність достатніх доказів, аргументів для підтвердження чого-небудь.
Відсутні