Недовченість — абстрактний іменник; властивість або стан за значенням недовчений; недостатній рівень знань, умінь чи навичок, набутих у процесі навчання, незавершеність освіти або фахової підготовки.
недовченість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |