Значення
-
Властивість або стан недоумкуватого; обмеженість розуму, нерозвиненість мислення, що виражається в нездатності швидко зрозуміти щось, у повільності сприйняття та реакції; тупість, дурість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недоумкуватість, р. недоумкуватості, д. недоумкуватості, з. недоумкуватість, о. недоумкуватістю, м. недоумкуватості, к. недоумкуватосте